Влітку до профспілки нашого Товариства звернулися представники Бойового братерства м. Кропивницького, хлопці шукали будь-яку можливість зберегти пам'ять про загиблих танкістів 17 окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка.
Під час їх перебування на фронті їм до рук потрапила дуже цінна реліквія, прапор однієї із рот
17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка . Знайшли вони його в башті згорілого від удару авіаційної бомби танку, на відбитій позиції орків. Коли ми вперше побачили прапор — це був запечений в грудку відріз тканини. Дивовижно, що він зберігся в майже повністю розплавленій бойовій машині. Температура в танку була така, що метал розтікся та застиг химерними формами. Разом зі спеціалістами РА «Євгенія +» ми зробили все, щоб зберегти прапор й днями передали його для зберігання в Бойове братерство м. Кропивницького.
Чому ми вирішили саме сьогодні розповісти цю історію?
Рік війни змінив усіх нас, це був страшний, важкий рік, але це ще рік коли ми змогли об'єднатися, це рік неймовірної мужності й героїзму наших людей. Це рік нашої віри в ЗСУ, в ПЕРЕМОГУ, в те, що ніколи кляті вороги не будуть панувати на нашій землі. Ми українці як той прапор, попечені, закривавлені, але нескорені.
Ми будемо ПАМ'ЯТАТИ кожного хто віддав своє життя за нашу свободу, кожного Героя ми маємо знати на ІМ'Я.
Забути? Ніколи. Пробачити? Нізащо.