Енергетики Кіровоградщини на Херсонщині: «Найважче було бачити, що там орки наробили»

В обласній адміністрації відбулися урочистості з нагоди нагородження кращих працівників галузі. «Нова газета» скористалася можливість і поспілкувалася із працівниками Кіровоградобленерго, які трудилися на відновленні енергосистеми Херсонщини по місяцю-півтора. Усі поїхали у непросте відрядження на південь добровільно.

Після урочистостей кореспондент попросив поділитися спогадами і враженнями від роботи в деокупованому регіоні працівників Добровеличківської дільниці служби ліній електропередач Володимира Пулю, Георгія Думбраву, Антона Нестеренка та Станіслава Шовенка. 

– Нам запропонували, ми погодилися, визвалися, поїхали, – каже електромонтер Георгій Думбрава. – Треба ж було допомогти – там людей, місцевих енергетиків, бракувало для роботи. Отак ми там і опинилися. 

За словами чоловіків, з Кіровоградщини у відрядження поїхало дві бригади у складі 13 осіб з різних районів. У перший же день по приїзду вони відчули, як то воно жити під обстрілами.

– У перший же день вночі прилетіло. Ми перебували у Новій Калузі, – згадує майстер виробничої дільниці Станіслав Шовенко.

– Нас поселили неподалік місцевої школи, – додає Георгій Думбрава, – десь за пів кілометра від нас вдарили. Вікна задзеленчали, стіни задвигтіли і потріскалися. 

– Це були два прильоти С-300, – уточнює електромонтер Антон Нестеренко.

А на хаті, в якій ночували інші земляки і яка стоїть ближче до школи, навіть дах побило. Слава Богу, всі лишилися живими й неушкодженими. 

Хлопці припускають, що русня по школі била прицільно, адже, вочевидь, могли думати, що саме в ній оселилися енергетики. І після цього випадку, зізнаються енергетики, вже ніхто на бронежилети й каски не дивився іронічно: зручно-незручно, важко-неважко – одягали й працювали. 

До нашого гурту долучилося ще кілька працівників обленерго, які працювали на Херсонщині. Це олександрійці електромонтери Сергій Радов, Олександр Яценко, Олег Буняк і водій Микола Яременко. Останній ділиться історією порятунку одного із тамтешніх жителів: 

– Працювали ми на лінії. Сапери нам зробили прохід, щоб можна було виконувати роботи. Біля лісу це було. Місцевий житель, хлопець, раз поїхав напиляти дров, другий… Чуємо, працює бензопилка. Потім – вибух. Через хвилину чуємо крики «Допоможіть!». Ми якось… Спочатку вагалися, але потім вирішили йти до нього, бо поряд нікого, крім нас, не було. По слідах, де він їхав моторолером, пройшли, побачили його лежачого. У нашого майстра із собою був турнікет. Наклали його на поранену ногу, в живіт теж був поранений. Поклали хлопця на його моторолер, вивезли із лісу. Згодом під’їхали військові й відвезли до лікарні. На другий день зустріли їх, вони сказали, що пораненого прооперували, він живий.  

 

 

– Ви пішли допомогти туди, де могли бути іще міни… Не страшно було?

Один із співрозмовників каже, що, по-перше, вони пішли по сліду моторолера, мовляв, небезпеки не було, по-друге, крім них, допомогти хлопцю було нікому. 

– З огляду на те, що у вас був турнікет, вас готували перед виїздом. 

Чоловіки говорять, що, звісно, підготовка була, бо ж знали, куди доведеться потрапити: турнікети, аптечки в машинах, інструктаж перед роботою. Напередодні виходу сапери пояснюють, як, куди ходити, на що звертати увагу, чого уникати тощо. 

– Мін там дуже багато, – зауважує пан Микола. – Ми без саперів не працювали: вони перевірили, зробили прохід завширшки до п’яти метрів, щоб машина проїхала, – працюємо. Часто траплялося, що доводилося працювати в іншому від запланованого місця, бо сапери не дозволяли. 

– Скільком населеним пунктам ви відновили подачу світла?

– Калуга, Біла Криниця, Білоусове, Мала Олександрівка, Велика Олександрівка, Давидів Брід, Високопілля, – перераховують села Сергій Радов, Олександр Яценко й Олег Буняк, зауважуючи, що остаточної цифри назвати не в змозі суто з технічних причин.

– Що було там найважче?

– Бачити, що там наробили орки, – відповідає Олег Буняк. – Дуже важко дивитися. Села розбиті вщент, по шість чоловік живе! Цілої хати не знайти.

– А в Потьомкіному, де ми проїжджали, – жодного жителя, – додає Олександр Яценко… 

Фото обласної ради, Олега Буняка, “Олександрійський тиждень”