Коли пам`ять не знає меж

Людина живе, доки живе пам’ять про неї. Тож, аби ще раз згадати Олексія Черноівана, який за свою футбольну кар’єру грав за нашу «Зірку», львівські «Карпати» та другу команду пітерського «Зеніту», але, на жаль, дуже рано пішов із життя, у СДЮСШОР №2 ім. Верхоланцева вісім команд взяли участь у турнірі з футзалу, присвяченому пам’яті талановитого кіровоградського футболіста.

Про свого двоюрідного брата, в пам’ять про якого проводиться турнір, та особливості чемпіонату нам розповів Олексій Лихачевський, який зіграв на турнірі за команду «Зірка-82»:
- Льоша (Черноіван – авт.) ще з дитинства займався футболом, і завжди брав мене з собою грати. Тому, щоб іще раз згадати його, я звернувся до Кіровоградської обласної федерації футболу з проханням провести такий турнір серед ветеранів. Моя ініціатива була прийнята із задоволенням. Обласна федерація допомогла в організації, і от сьогодні ми проводимо вже третій такий турнір. До речі, переможець, окрім перехідного кубку, отримає ще й грошову винагороду в розмірі 2500 грн. Друга команда отримає 1500 грн, а третя – 1000 грн. Звісно, замінити Олексія неможливо, але я буду намагатися гідно грати в команді брата – його рідній «Зірці». А перемогу нехай здобуде дійсно найсильніший, – зазначив Олексій Лихачевський.

 

Отже, цього року проводився вже третій подібний турнір. Попередні його розіграші пройшли у 2013 та 2014-му роках. Учасниками футзальних баталій стали вісім команд, за які грали футзалісти 1984 року народження і старші. Винятком був лише представник команди «Зірка-82», паралімпієць Євген Зінов’єв. Учасники змагань були поділені на дві групи. У групу «А», в компанію до «Зірки-82», згідно жеребу, потрапили: «Арнаутово-Спорт» (Кіровоград), «Ветеран» (Бобринець) та ГУНП «Ветеран» (Кіровоград), а до групи «Б» увійшли виключно кіровоградськи команди – «Водник», «Енерго», «П`ятихатки» та «Ветеран-74».

Відкриттям турніру став матч між друзями та партнерами Олексія Черноівана із «Зірки-82» та «Арнаутово-Спорт». Перший гол забила команда «Арнаутово», але далі «Зірка» довела свою перевагу. Дмитро Мануйленко, після пасу в розріз Дмитра Кононченка, відновив паритет у зустрічі. Згодом, м’яч Юрія Лебединського вивів «Зірку-82» вперед. А далі команда друзів Олексія Черноівана, діями яких керував на тренерському містку досвідчений наставник Вадим Даренко, увійшла в раж і забила ще чотири голи. Їх авторами стали Євген Зінов’єв, Олександр Варава, а Юрій Лебединський, у підсумку, взагалі оформив хет-рик. Футзалісти «Арнаутово» спромоглися лише на гол престижу. Хоча і його забив Юрій Лебединський, щоправда у свої ворота – 6:2. У паралельному матчі групи «А» бобринецький «Ветеран» переграв суперників з ГУНП «Ветеран» з рахунком – 2:1.
А от у першому матчі групи «Б» відбулася сенсація. На майданчику зустрілися команди: «Енерго», яку називали фаворитом змагань, та «Водник». Матч подарував справжню драму глядачам. Першими відзначитися вдалось “енергетикам”. Віталій Дяденко відібрав м’яч на чужій половині поля та одразу ж пробив по воротах і не схибив – 1:0. За кілька хвилин гол у відповідь забив Андрій Родіонов, замкнувши простріл із правого флангу. Одразу ж другий гол забив «Енерго», автор якого – Руслан Зайцев – невідпорно пробив здалеку. Та не збирався відступати й «Водник». Ігор Тюрін перехопив м’яч на чужій половині поля, змістився на правий фланг, прострілив у карний майданчик, де Ігор Городніченко грудьми замкнув передачу – 2:2. Згодом «Енерго» провів комбінацію, від якої у гравців «Водника» голова пішла обертом. Сергій Собко віддав пас із одного флангу на інший, звідки у штрафний майданчик, у дотик, прострілив Віталій Дяденко, а там Роман Андрієнко блискуче завершив зусилля своїх партнерів – 3:2. Але складати зброю «Водник» наміру не мав. Практично тут же “водники” провели багатоходову комбінацію, й у воротах «Енерго» розписався Сергій Григоращенко – 3:3. Згідно регламенту, в разі нічиєї призначалася серія пенальті. Усі гравці били влучно аж до останнього удару Ігоря Ніколаєнка з «Енерго». Він пробив вище воріт, і команда «Водник» здобула неочікувану для багатьох уболівальників перемогу. У паралельному матчі «П`ятихатки», в складі яких тон, як завжди, задавав Олександр Мизенко, обіграли «Ветеран-74» – 7:2.
Другий тур у групах приніс такі результати: «Арнаутово-Спорт» – «Ветеран» (Бобринець) – 4:3, «Зірка-82» – ГУНП «Ветеран» – 6:5, «Водник» – «Ветеран-74» – 12:2, «Енерго» – «П`ятихатки» – 2:0.

Зазначимо, що два поєдинки були дуже значущими в плані подальших турнірних розкладів. Тому й боротьба в цих битвах розгорталася вперта. Здавалося, коли “Зірка-82” вийшла вперед у протиборстві з “поліцейськими” – 5:1, то все було вирішено. Але суперники підопічних Вадима Даренка були іншої думки. Вони закрутили біля воріт “зіркових” справжню карусель, перехопили ініціативу та зробили, здавалося, неможливе. За декілька хвилин до закінчення поєдинку рахунок зрівнявся – 5:5. Але надмірне бажання вирвати перемогу підвело футзалістів ГУНП “Ветерану”. Вони захопилися черговою атакою й прогавили контрвипад суперників, які забили вирішальний м'яч – 6:5. Цей матч був гідний фіналу й став окрасою групового етапу.

Не менш цікаво розгорталися події в протиборстві “Енерго” з “П`ятихатками”. Тут суперники, перш за все, зосередили свої зусилля на захисті. Але небезпечні моменти, тим не менш, були. І тут слід відзначити блискучі дії голкіперів команд Віктора Тимченка та Олександра Крикуна, які своїми неймовірними сейвами не раз зривали овації на трибунах. Саме завдяки своїм воротарям суперники пішли на перерву за нульовим рахунком. А після перерви позначилося те, що “енергетики” мали більше можливостей для підсилення гри за рахунок довшої лави запасних. Лідери ж “П`ятихаток”, й перш за все Олександр Мизенко, втомилися, й команда не могла діяти в такому ж темпі, як у першому таймі. Вирішальним же в цьому цікавому двобої став гол, забитий у середині другої половини зустрічі Романом Андрієнком. Після цього “п`ятихатці” повинні були “розкриватися” та йти вперед великими силами. І помилка на власній половині поля призвела до другого м`яча у ворота одного із беззаперечних героїв цього матчу – Олександра Крикуна. Отже, “Енерго” здобув надважку перемогу – 2:0, й повернувся до боротьби за призові місця на турнірі.
Якби у третьому турі бобринецький «Ветеран» переграв «Зірку-82» в основний час, то до фіналу змагань вийшли б саме бобринчани. І слід сказати, що в гостей турніру для цього були всі шанси. Вони й забили перший гол у протистоянні із «Зіркою». Прямим ударом зі штрафного відзначився Андрій Піньковський. Перед перервою «Зірка» вирівняла становище. Максим Даренко замкнув простріл із правого флангу – 1:1. У другому таймі знову перед вели бобринчани. Після затяжної атаки «Зірки» Андрій Піньковський перехопив м’яч, пробіг через усе поле, вийшов сам на сам із воротарем Костянтином Охотовичем і переграв його у ближньому бою. Та все ж, перемогти «Ветерану» не судилося. Після розіграшу ауту невідпорно у кут воріт пробив Євген Зінов’єв – 2:2. «Зірка» мала шанс і не переводити гру в серію пенальті, але м’яч, після удару Максима Даренка з центра поля, “поцілував” стійку воріт. У серії пенальті перемогла команда «Ветеран» із Бобринця, але в підсумку, втішилася лише другим місцем у групі. У фінал вийшла «Зірка-82».
У групі ж «Б» була неймовірна інтрига. Команді «Енерго» слід було вигравати свій матч у команди «Ветеран-74», і сподіватися, що «П'ятихатки» обіграють «Водник» у паралельному матчі. Усе склалося якнайкраще для “енергетиків”. Свій матч вони виграли з розгромним рахунком, а «П`ятихатки» обіграли «Водник» з рахунком – 3:1. Тож до фіналу «Енерго» таки пробився. А «П’ятихатки» мали грати в матчі за третє місце з бобринецьким «Ветераном», залишивши без надії на призи лідера групи «Б» до третього туру – команду «Водник».
Тож третє місце на турнірі пам’яті Олексія Черноівана завоювала команда «П'ятихатки», яка в серії пенальті переграла своїх опонентів. Переможний м’яч із 7-метрової позначки забив, звісно ж, Олександр Мизенко.

Перед фінальним матчем ми поспілкувалися з головою КОФФ Віктором Безсмертним:
- Я вважаю, що «Енерго» є фаворитом вирішального поєдинку. Усе ж таки це зіграна команда, яка проводить тренування і цим складом грає в чемпіонаті міста. Гравці ж команди «Зірка-82» давно не виходили на майданчик разом і фактично грають на інстинктах. Багато з них приїхали з інших міст, і футбол став для них хобі. Але не можна не подякувати всім, хто прибув на цей турнір, пограв і саме таким чином ще раз вшанував пам'ять гарного хлопця й талановитого футболіста Олексія Черноівана, – зазначив Віктор Анатолійович.
Але, як би намагаючись дати відсіч скептикам, першою у фіналі забила саме «Зірка-82». Дмитро Мануйленко завершив багатоходову комбінацію партнерів ударом із близької відстані – 1:0. Та незадовго до завершення першого тайму «Енерго» відновив паритет. Олександр Тітов виконав навісну подачу з правого флангу, після рикошету м’яч потрапив до Руслана Зайцева, який головою відправив його у ворота – 1:1. А от одразу по перерві «енергетики” довели свою перевагу. Щойно гравці “Енерго” розіграли м’яч із центра поля, як послідувала передача на правий фланг, звідки Роман Андрієнко змістився у центр і пробив низом по центру воріт. Тут не обійшлося без помилки воротаря “Зірки-82”, що дозволило конкурентам повести в рахунку. За кілька хвилин той же Андрієнко оформив дубль, замкнувши простріл на дальній стійці. А остаточний рахунок встановив Сергій Собко після атаки лівим флангом, яка завершилася ударом по воротах Костянтина Охотовича. З цим “пострілом” голкіпер “зіркових” без проблем впорався. Але м’яч відскочив до ніким не прикритого Сергія Собка, який пробив невідпорно. Ліквідувати таке відставання гравці “Зірки-82” були не в змозі, а “енергетики” без проблем довели матч до фінального свистка арбітрів. Отже, команда «Енерго» здолала конкурентів у фінальному матчі – 4:1 та здобула заслужену перемогу на турнірі, присвяченому пам’яті Олексія Черноівана.
Після переможного фіналу своїми враженнями поділився один із героїв поєдинку, автор дубля, Роман Андрієнко:
- Приємно, звичайно, перемогти. Тим паче, нас називали фаворитами турніру й ми підтвердили це звання. Дуже добре, що в такий спосіб ми вшановуємо пам’ять футболіста. Зібралося дуже багато хлопців, з якими Льоша грав у одній команді. Нам же приємно, що тепер цілий рік головний трофей турніру буде нашим. Хоча, слід сказати, що певний відсоток нашої перемоги належить команді «П`ятихатки», яка вивела нас до фіналу, перегравши “Водник”, з яким ми невдало зіграли в першому матчі. Але все добре, що добре закінчується. Ми перемогли й дуже вдячним уболівальникам, а також організаторам змагань, завдяки яким це футзальне дійство стало можливим, – зазначив Роман Андрієнко.
Під час церемонії нагородження двоюрідний брат Олексія Черноівана, ініціатор турніру Олексій Лихачевський подякував командам за участь, привітав переможців та призерів і висловив надію на те, що наступного року всі зустрінуться у такій же, або ще більшій компанії, аби ще раз по-футбольному вшанувати пам’ять Олексія Черноівана.

Сергій Цигульський, Юрій Ілючек, “Спортревю NEW”.